СИМВОЛИ ч. 1

З 02 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України піднято синьо-жовтий прапор, який 28 січня 1992 року Постановою ВР України затверджено як державний. Верхня частина - синього кольору символізує чисте небо, як символ миру, а нижня частина - жовтого кольору символізує золоте поле, як символ достатку. Але чи насправді в такій послідовності мають бути кольори, а їх інтерпретація відповідає прадавнім значенням українців. Адже не так давно у 1918 році в Українській Народній Республіці був жовто-блакитний прапор.


На даний час багато йде дискусій, який же порядок розміщення кольорів має бути на нашому державному прапорі — чи жовто-синій, чи синьо-жовтий. Кожна сторона приводить багато аргументів на свою користь.

З давніх часів українці шанують вогонь та воду.
Вогонь, як жива істота, є однією з могутніх природних стихій. Вогонь несе в собі життєдайну силу і водночас, як що до нього ставитися необережно — нищівну силу.
Вода є джерелом життя, є Праматір’ю Світу. Вогонь та вода є також символами очищення.

У віруваннях Православних українців вогонь та вода є живими істотами (богами). Одними з таких є діти близнюки богині Лади — Леля та Полель. Леля є уособленням земного начала тобто воду. Полель є уособленням небесного начала тобто вогню та Сонця.


До теперішнього часу у нас збереглося свято Купала. Але на жаль воно християнами інтерпретоване під святого Івана Хрестителя і святкується в ніч з 6 на 7 липня. До введення християнства українці святкували Купала в день літнього сонцевороту, а саме 21 або 22 червня. Купала є символом літнього сонця, який приходить на зміну весняному сонцю Ярилу. Головними в це свято є Купала та Марена, які як і Леля та Полель уособлюють в собі чоловіче-сонячне та жіноче-водяне божества.

В ніч на Купала проходить очищення людини, а саме очищення душі та тіла. Душа очищується через вогонь, а тіло через воду. Тому на Купала купаються у річках, озерах, а у ночі стрибають через вогонь.

І це є однією з підстав говорити про те, що наш прапор має бути жовто-синім, так як жовтий колір символізує вогонь, Сонце, а синій воду. Багато хто заперечує це. Мовляв жовто-синій не має ніякого історичного значення та підтвердження. Можливо воно й так, але давайте поглянемо на відому картину Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Там є цікава річ. На задньому плані ми бачимо, як козаки тримають у руках списи, древка яких розмальовані в червоно-чорні та жовто-сині кольори. Помилка І. Рєпіна? Не думаю, адже консультантом у І. Рєпіна виступав Дмитро Яворницький — український історик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник, дослідник історії українського козацтва.

І ще одне. Є дивна річ. Коли говориш українцю швидко без роздумів відповісти на запитання, якого кольору у нас державний прапор, то більшість відповідає жовто-синій. Чому так? Можливо на генному рівні у нас відкарбувався все-таки жовто-синій прапор. Можливо й тому, що є ще кольори людської аури, в яких жовтий колір має інтелект, а голубий(синій) духовність.

Чому саме Тризуб обрали Київські князі, а задовго до них цей символ був у вжитку у Трипільців? Чому саме жовтий та синій для українців є головними кольорами? Можливо вони несуть в собі не просто зображення, а мають певний зашифрований код.

Адже символіка, перш за все має висловлювати той духовний, життєвий здобуток, який накопичувався за довгі роки розвитку нації.

Щоб знати істину української символіки потрібно її пізнати, такою якою вона є насправді, а не приймати її в тій інтерпретації, в якій нам її нав’язують.