Андрія – одне з цікавих свят, яке відзначається 13 грудня. Хоч Андрій Первозванний – християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в день цього святого мають стародавній, дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання калити¹.
За біблійними переказами, святий апостол Андрій був названий Первозванним, бо першим пішов за Ісусом після його хрещення Іваном Хрестителем.
В Україні святого Андрія вважали покровителем молоді, який сприяв коханню та щасливим шлюбам. Свято характеризується масовими молодіжними зібраннями з спільними застіллями, різноманітними забавами та іграми. Основою таких зібрань є ворожіння дівчат на заміжжя. Одним із найпоширеніших способів ворожіння є випікання балабушок². Для балабушок треба носити воду з криниці – не відром і не глечиком, а … ротом. Носять так, щоб хлопці не бачили, бо як побачать – біда!
Коли балабушки спечуться і вичахнуть, кожна з дівчат позначає своє тістечко кольоровою ниткою. Потім вони розкладають їх рядочком на долівці³ - звичайно на простеленому рушнику.
Як усе це зроблено, до хати впускають пса, що перед тим цілий день був зачинений і нічого не їв. Чию балабушку пес з´їсть першою, та дівчина перша і заміж вийде, а чию не зачепить, та сидітиме в дівках. Найгірше, якщо пес не з´їсть балабушку, а тільки надкусить її й покине. А якщо пес візьме балабушку й понесе її в кут хати – так і доля занесе дівчину в чужі краї.
На Андрія ще відбувалося «засівання конопель», яке виконували так: дівчина кидала в землю жменю конопель і спідницею їх «волочила» - торкалася землі й при цьому приказувала: Андрію, Андрію! Я на тебе коноплю сію. Спідницею волочу, бо дуже заміж хочу.
У ніч проти Андрія дівчина може навіть «побачити» свого судженого. Для цього вона, лягаючи спати, кладе під подушку свій гребінець зі словами: «Суджений, прийди мене розчесати». Якщо їй насниться, що хлопець розчесав їй волосся, значить це і є майбутній наречений.
А хлопці, у ніч на Андрія, бешкетували, і це було нормою, традицією, ніхто з односельців не мав права ображатися, коли наступного ранку бачив, що з його воріт знято хвіртку, яка опинилася край села, або ж на даху стоїть віз.

Калита - помащений медом корж, який вживають для ворожіння в день святого Андрія.
Балабушка – маленьке тістечко круглої форми з білого борошна.
Долівка – утрамбована та помазана глиною земля в приміщенні в хаті (підлога).

У статі використані матеріали з книг: Олекса Воропай «Звичаї нашого народу» Мюнхен, Українське видавництво 1996 р., Ірина Ігнатенко «Етнологія для народу» Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» 2016 р. та довідкове видання «Україна - єдина країна» ТОВ «Видавництво Глорія» 2017 р. До речі, раджу й вам їх прочитати.