Яке сьогодні число, який сьогодні день тижня, і який сьогодні рік достеменно ні хто сказати не може. Прийняте літочислення, яким користуємося ми сьогодні, встановлено не так давно. До цього кожна країна, імперія, кожен народ вів своє літочислення. Мусульмани, наприклад, своє літочислення ведуть від 16 липня 622 року – це дата переселення пророка Мухаммада та перших мусульман з Мекки до Медини. Юдейський календар ведеться від створення Світу і на сьогодні це вже 5775 рік, а за Буддійським календарем сьогодні має бути 2558 рік. Якщо вірити історикам, то хто тільки не створював чи то встановлював певне літочислення: Юлій Цезар (верховний римський жрець і полководець), Діонісій Малий (римський чернець), папа римський Григорій ХІІІ. І це ті хто мав вплив на літочислення Європи. В Азії велися, та і до тепер використовуються свої календарі з різною звіриною, в Африці, Америці та інших континентах велися свої календарі.

В зміні свого літочислення відзначилася й Україна. До введення християнства, з його літочисленням, в Україні календар вівся у відповідності з порами року і новий рік починався на день весняного рівнодення, коли Дажбог-Сонце перемагає темряву Зими-ночі. А в першу неділю після настання рівнодення наші предки святкували Великдень – великий день, час коли день перемагає ніч, весна - зиму і починається новий рік за сонячним календарем. З цього дня пробуджується Земля, відроджується природа. Свято Великдень є дуже давнім. Його почали святкувати ще в часи Трипільської культури. Великдень — це свято весняного Сонця і природи. В той же час це свято не має ніякого відношення до свята Пасхи, яке зарах святкують на Україні. При прийнятті християнства в Україні довгий час заборонялося випікати хліб, який мав назву Великодні короваї і робити крашанки. Але з часом духовенство зрозуміло, що не може побороти народні (язичницькі) звичаї і підвело під Великдень свої свята і тепер ми звемо це свято Великдень або пасха.

В давні часи в багатьох народів світу були 5-ти, 6-ти, 8-ми та 10-ти денні тижні, а на українських землях за Трипільської доби був семи-денний тиждень. Трипільці займалися землеробством і втой же час добре розбиралися в природніх явищах. Чому саме семи-денний ? Можливо, що слідкуючи за Місяцем, трипільці бачили, що від Молодика (тоненько серпа) за сім днів відбувається збільшення фази Місяця до першої чверті. Від першої чверті до повного Місяця (Повні) проходить ще сім днів. Від Повні до останньої чверті проходить ще сім днів і ще за сім днів Місяць “старіє”.

Назва місяців також мала відношення до пір року та природних явищ.

Березень - ще мав назви березоль, сочень, соковик, протальник можливо це повязано з тим, що в цей період випалювали березові гаї та пеньки під золу, яка використовувалася як добрива, тік сік з берези;

Квітень — снігогін, краснець, дзюрчальчик. В квітні розквітали сади, пробуджувалися ліси, гаї;

Травень — май (і це не російською мовою, а мовою наших предків це означало розквіт трав, квітів, садів) травник, громовик. В цей період виростає трава для худоби та сінокосів;

Червень — ізок, червець (бджоли а вірніше бджолині матки відкладали личинки, які мають назву черва);

Липень — в цей час цвіте липа тому ще його називали липець, косець (косіння трави), грозовик;

Серпень — копень, спасівець, хлібочол. Це час збирання врожаю і головним знаряддям праці був серп;

Вересень — ревун, вереснець, бабине літо. Наші предки збирали вересовий мед;

Жовтень — весільник (після збору врожаю та приведення господарства до зимівлі наші праукраїнці відбували весілля), зазимник;

Листопад — падолист;

Грудень — хмурень, мовчавець;

Січень — тріскун, льодовик;

Лютий — зимобор, крутень.

Назви місяців є підтвердженням того, що з давніх часів українці жили в гармонії з природою і давали назви окремим порам року із своєю сезонною працею та природними явищами, які відбувалися в той чи інший період.

Але до теперішнього часу ми з точністю не можемо сказати, як велося літочислення, які були назви місяців, яку назву мали пори року. З введенням християнства на українських землях перервався звязок людей з часом. Є гіпотеза, що з початку був місячний календар, а потім сонячно-місячний календар. Але не тільки в українців було зламане та знищене літочислення, яке велося з сивої давнини. Майже у всіх народів світу з тими чи іншими змінами (завоюваннями територій, запровадженням іншої релігії і т.п.). з приходом цивілізації змінювалося літочислення і втой же час зникав з історії людства календар його життя та буття.