Ранкове сонечко пробуджувало все навколо. Своїми лагідними і теплими промінцями воно гралося, переливаючись всіма кольорами веселки, з маленькими крапельками роси, яка була на кожній квіточці, травинці, листочку. То заглянуло в нірку бурундучка, то в хатку до зайчика. Аж раптом сонечко помітило під одним з грибочків, який ріс прямо на самому узліссі, маленького джмелика. Він був весь мокрий від ранкової роси і тремтів від цього. Сонечко своїм ніжним промінцем зігріло його, і у відповідь джмелик йому посміхнувся і, розправивши свої крильця, полетів у поле.
Все довкола пробуджувалося від осінньої ночі. Зі своєї нірки вибігли мишенята і почали вмиватися ранкової росою. А там і мама їжачиха вивела своїх маленьких колючих клубочків, які, пирхаючи своїми носиками, збирали ранкову росу. Бурундучок у своїй нірці потягнувся і, відкривши одне око, виглянув на вулицю. Помітивши це, сонечко заграло своїм промінчиком на його мордочці, від чого бурундучок знову сховався в нірку. Трохи далі в ліс зайченята снідали соковитою травичкою, а сойка сиділа на гілці ялини і щось тріщала у бік дупла білки. І лише одна білка розуміла чому сойка так сердито тріщить, адже щойно вона знайшла її сховану шишку під дубом, яку сойка приберегла до зими, і занесла до себе в дупло.
Вже й ранковий вітерець проснувся. Він, не поспішаючи, гуляв по верхівках лісових дерев, коливаючи їхні крони,ніби морські хвилі.
Десь в глибині лісу роздалося веселе рохкання поросят, які снідали жолудями біля величавого дуба. Ліс пробуджувався і все прокидалося від сну. Пташки заспівали веселу ранкову пісню, маленькі лисенята весело гралися в траві. Раптом всі в лісі почули тріск сухої гілки - і в цю мить все затихло навкруги. Лише сорока понесла свій тріскіт по лісу, сповіщаючи про небезпеку. Але тривога була даремною. Це ведмежа, лізучи на сосну, вчепилося за суху гілку, яка його не витримала і переламалася. Впавши, ведмежатко трохи побуркотіло собі під ніс і швиденько побігло до своєї ведмедихи-мами.
Сонечко піднялося ще вище і своїм теплим промінням зігріло все довкола. В лісі розпочався ще один теплий осінній день, і всі його мешканці проведуть у турботах, готуючись до зими.