Слово є Творець. І я це стверджую не тому, що в Євангелії від Іоанна написано: Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог, а тому, що слово і мова є Творцем націй. Будь-яка націє живе доти, поки живе її слово та мова. Йде у небуття мова слід за нею йде у небуття і народ, який розмовляв тією мовою. Тому Слово і Мова є душею людини, а душа за будь-якої релігії надається людині Творцем.

Вікіпедія слову та мові надає таке визначення: Слово – найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленованим окремим елементом дійсності і основною функцією якого є позначення, знакова репрезентація цього елемента – його називання, вказування на нього або його вираження. Мова — система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують використання знаків та їх функціонування як засобів людського спілкування. Мова — це найважливіший засіб спілкування і пізнання. Звісно це так адже це стверджують науковці, які не одне століття вивчають слово та мову. Але головне з всього, що визначено науковцями за всі роки праці мабуть є те, що мова є найважливішим засобом спілкування та пізнання.

Олесь Гончар писав: «Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це й ще музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу».

З давніх часів і до теперішніх днів кожен народ плекає свою мову. Адже кожному народові на Землі дане окреме Слово, з якого він (народ) почав творити мову, в яку вкладав своє духовне, культурне надбання. Мова кожного народу формується в залежності від його умов проживання. Від цих умов залежить світогляд, традиції та національний характер народу, а це означає, що мова напряму залежить від світогляду народу. В кожне поняття народ вкладає своє розуміння його смислу і тому не можливо перекласти речення слово в слово і в той же час передати його зміст. Щоб передати те, що хоче сказати автор, перекладачу потрібно не тільки знати мову автора, а й розуміти його культуру, традиції, а потім знайти ті слова рідною мовою, які передадуть весь смисл сказаного автором.

Слово є певний код. І тому словом можна людині зробити добре, а можна і образити. В українській мові є багато висловів про те, що слово є не тільки звуком, а чимось більшим, значущим: «Даю слово», «Слово живе та мертве», «Я від нього почув добрі слова», «Шабля ранить тіло, а слово – душу»…

Для українців з сивої давнини слово є священним бо воно є не просто звук і набір літер, а є головним змістом світу і людини. Слово має силу не тільки в промові, а й і в думках. Ворожки, знахарі, які лікують хворих людей в своїх заговорах – молитвах часто проговорюють: «чи то сказане, чи то подумане, чи помислене, чи погадане». Хтось, прочитавши це скептично подумає – ще один, який починає вішати міфологію і т.д.

Але давайте просто подумаємо що таке молитва. Молитва – це звернення, розмова з Богом. Можливо воно й так. Але молитва преш за все, це набір слів у певній послідовності і несе в собі певний код - порушивши цю послідовність, або змінивши хоч одне слово і молитва не допомогла. Молитви, заговори беруть свій початок з давніх-давен, коли людина жила з природою в гармонії, була з нею одним цілим. Збираючи по крупинкам слово до слова волхви, знахарі, ворожки створювали могутні молитви, як від хвороб так і від ворогів. Ці молитви передавалися з покоління в покоління і лише тим хто міг це зберегти і використати в добрих цілях. Слід згадати козаків-характерників, які заговорами та молитвами відводили від себе та побратимів кулі та шаблі, і яких вороги боялися, як чорт ладану.

Ще одна цікава річ. Всім відомо, як змінюються молекули води від слів людини.


Цій воді сказано: "Дякую"










Цій воді сказано: "Я тебе ненавиджу"







Відповідно змінюються і клітини людського організму, адже ми складаємося з 70-80 % з води. Виходить, що коли людина говорить погані слова то ці слова впливають негативно на її організм, а саме головне на її ДНК.

ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) – є носієм генетичної інформації, записаної у вигляді нуклеотидної послідовності за допомогою генетичного коду. З молекулами ДНК зв’язані дві основоположні властивості живих організмів – спадковість і мінливість. Вченими доведено, що лайливі, погані, злі слова руйнують ДНК, а відповідно це є міною повільної дії, яка руйнує організм з покоління в покоління.

Виходить також і те, що знання наших предків закладені на рівні ДНК і закладені вони на тій мові, на якій вони розмовляли. Звісно мова змінюється і доповнюється іншими словами, але давайте зрозуміємо одну просту річ – будь-яка мова, як би вона не змінювалася тисячоліттями, але в ній на рівні нашого ДНК зберігається коріння рідної мови і те перше Слово, яке дане кожній нації Творцем.

То ж можливо потрібно, доки не пізно, замислитися над тим - що і як ми думаємо, що і як говоримо!?