Кожна людина несе в собі часточку Творця. Ми створені на подобу Божу.
До кожного народу Творець прийшов з різним іменем. Але будь-яка початкова, першоджерельна віра є вірою Добра і Любові, і лише з часом, коли віра переходить в релігію, вона втрачає своє головне призначення - нести добро і любов до ближнього. І той народ, який зберігає свою віру, а не релігію, зберігає свою культуру, шанує своїх предків і з повагою відноситься до майбутнього своїх дітей, житиме вічно і не буде переводу такому народу.
Творець створив людину по образу і подобі Своїй, чим надав часточку своєї сили і могутності, розум і душу, а також тіло, яке слугує нам домівкою для душі в земному житті. Він надав нам у володіння планету і все живе на ній. Творець дав нам часточку Всесвіту, і разом з усім цим, вільний вибір життя - жити по його заповідях, чи жити, створивши свої закони. Творець дав нам самостійно обирати між двома могутніми силами Всесвіту: Добром і Злом. Адже, земне життя - це перший крок у життя вічне.

Зараз багато говорять про те, що релігія створена самими людьми, щоб керувати масами, прикриваючись релігійними законами та забобонами. З цим я не сперечаюсь. Але давайте відрізняти релігію від віри. Релігія - це зобов'язання, сліпе наслідування і поклоніння. Віра - це упевненість у позитивних якостях кого-небудь, у правильності, розумності чиєїсь поведінки.
З перших днів життя людина жила в гармонії і взаєморозумінні з природою. Для своїх потреб брала від неї лише те, що було необхідно для життя. Людина вчилася в природи жити. Адже, природа є також частиною Творця і Всесвіту, і тому поклоніння людини природі є закономірним. І давайте не будемо говорити про те, що людина була неосвічена і не могла дати пояснення багатьом природним явищам, які ми зараз пояснюємо з наукової точки зору. А звідкіля людина взяла наукову точку зору? Відповідь проста - від самої природи. Зараз ми говоримо, що ми є володарі землі, а все решта - то брати наші менші і оточуючий світ флори та фауни. Але природа показує нам протилежне: смерчі, цунамі, землетруси, паводки, снігові лавини ... І ми чимось можемо протистояти проти цього? Ні, не можемо! Ми беззахисні проти гніву природи, проти нас розумних з нашою науковою точкою зору. Так, ми можемо дізнатися за декілька днів про стихійне лихо, але ми не можемо його зупинити. А що саме цікаво, що брати наші менші дізнаються про примхи природи за багато раніше нас. А ще цікавіше те, що брати наші менші, як жили мільйони років тому, так і зараз живуть, не змінюючи свого способу життя. А ми понавидумували собі стільки законів та правил, що і не знаємо як їх дотримуватися. Назвавши себе цивілізацією, ми стрімко знищуємо себе. Ми виробили стільки зброї, якою можна знищити не одну цивілізацію. Хтось скаже, що лев поїдає зебру, акула поїдає меншу за себе рибу, ну і так далі. Але ж в природі не має панів і рабів, є, як ми називаємо з наукової точки зору, "природній відбір". Адже лев доганяє і з'їдає слабшу за станом здоров'я тварину від інших її побратимів, а коли він не голодний, то та сама зебра знаходиться поруч з левом, і він її не чіпає. Чому так? Та просто всі інші, від нас людей, дотримуються законів Творця, а не придуманих під себе законів, мотивованих з наукової точки зору.

Ми піднесли себе до титулу "людина розумна". А що зараз вміє сучасна людина? Фактично нічого. Ми стали вузькопрофільними жителями, які вміють робити щось одне у відповідності до вибраної професії. А що вміла робити давня людина? Та майже все. Вона була і пахарем, і музикантом, воїном і поетом... Давня людина вміла робити все, що було потрібно для життя, і ці вміння вона брала від природи.
Але з часом людина чомусь відійшла від першоджерел. ЇЇ розум помутнів від жадоби і заздрості. Знайшлися ті, хто поставив себе вище від природи, від заповідей Творця. Користуючись правом вибору способу життя, людина вибрала зверхність спочатку над природою, а згодом і один над одним. З віри в Творця створили культ, який назвали релігія. Наукові мужі почали покращувати своїми винаходами життя людства. Але давайте задумаємося що ми почали створювати. Адже все створене людиною для її блага у великій мірі повертається злом. Ми придумали автомобіль, літак, електрику, різну хімію і т.д., а ще страшніше - ми придумали зброю для знищення один одного. І дуже боляче дивитися і слухати похвали тим людям, які це зробили. З першого кроку в сторону від природи, від початкового буття, ми почали себе само-знищувати. Ми втратили зв'язок з природою, Всесвітом, Творцем.

«Нині вже грім-не голос бога, а блискавка-не його каральна стріла. В річці не живе дух, у дереві більше не перебуває життєва сила людини, змія не уособлює мудрість, а гірська печера більше не житло великого демона. Вже не чує людина голосу каменів, рослин, тварин, і не веде бесіди з ними.» К. Юнг