Небо завжди манить нас у свої безмежні простори. Його блакитна монотонність і в тойже час його різномаїття кольорів, при сході та заході Сонця, зачаровує наш погляд. Так хочеться підняти руки й полетіти в його безодню. Політати на пухнастих хмаринках, покружляти з лелеками, поспускатися, ніби з гірки, по Веселці, вдихнути на всі груди його блакить тай заснути в білизні хмар.